МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ І ЗНЯТТЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТИРАТРОНА ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ Інструкція до лабораторної роботи № 2 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” для студентів базового напряму 6.0914 «Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління» Затверджено на засіданні кафедри (Комп’ютеризовані системи автоматики( Протокол №8 від 24 грудня 2008 р. Львів – 2008Дослідження властивостей і зняття характеристик тиратрона тліючого розряду: Інструкція до лабораторної роботи №2 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” / Укл.: Вітер О.С., Гаранюк І.П. ( Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. ( 8 с. Укладачі Вітер О.С., канд. техн. наук, доц. Гаранюк І.П., канд. техн. наук, доц. Відповідальний за випуск Наконечний А.Й., д-р техн. наук, проф. Рецензент Проць Р.В., канд. техн. наук, доц. Мета роботи – вивчення властивостей і зняття пускової характеристики тиратрона тліючого розряду. Теоретичні відомості Тиратроном тліючого розряду називають газорозрядний (іонний) прилад, який має холодний катод, анод і керуючий електрод (сітку). Сітка в тиратроні має більш обмежену дію, ніж в електровакуумних тріодах. В останніх, змінюючи напругу сітки, можна плавно керувати анодним струмом, змінюючи його від нуля до максимального значення. А в тиратроні за допомогою сітки можна тільки вмикати тиратрон, але не можна плавно змінювати анодний струм. Після виникнення розряду сітка втрачає керуючу дію. Припинити розряд у тиратроні можна тільки зниженням анодної напруги до значення, при якому розряд не зможе існувати, або шляхом розімкнення анодного кола. Відстані між електродами і тиск газу підбираються так, що між сіткою і катодом виникає самостійний темний розряд при нижчій напрузі, ніж напруга між анодом і катодом. А потім може виникнути тліючий розряд між катодом і анодом, якщо анодна напруга буде достатньою. При цьому струм сітки складає одиниці чи десятки мікроампер, а струм аноду може бути в тисячі разів більшим (одиниці або десятки міліампер). Напруга виникнення розряду в анодному колі тим нижча, чим більший струм сітки. Це пояснюється тим, що з ростом струму сітки в проміжку сітка-катод збільшується кількість іонів і електронів, що полегшує виникнення розряду в анодному колі. Втрата сіткою керуючої дії після виникнення розряду в анодному колі пояснюється тим, що сітка оточена плазмою ( з великою кількістю електронів та іонів. Позитивно заряджена сітка притягає з плазми електрони, які утворюють біля поверхні сітки негативно заряджений шар (електронну оболонку), що нейтралізує дію позитивного заряду сітки. Якщо збільшити або зменшити додатну напругу сітки, то вона притягне до себе з плазми більше або менше електронів і як раніше дія її заряду буде нейтралізуватися відповідною зміною заряду електронної оболонки. У випадку коли на сітку подати від’ємну напругу, то вона притягне з плазми позитивні іони, які створять навколо неї позитивно заряджений шар (іонну оболонку), що нейтралізує дію негативного заряду сітки. Електронна (чи іонна) оболонка сітки знаходиться в динамічному стані. Так, наприклад, іони, які торкаються негативно зарядженої сітки, віднімають від неї електрони і перетворюються в нейтральні атоми, але на зміну їм до сітки притягаються з плазми нові іони. Якщо збільшити від’ємну напругу сітки, то вона притягне більше іонів. Заряд іонної оболонки збільшується і знову цілком компенсує дію негативного заряду сітки. Інакше можна сказати, що поле, яке створюється зарядом сітки, зосереджено між сіткою і її іонною (або електронною) оболонкою, як між обкладинками конденсатора. Це поле не проникає через оболонку, тому не може впливати на струм анода. Тиратрони тліючого розряду, як правило, мають мініатюрне виконання і наповнені неоном або аргоном або неоново-аргоновою сумішшю. Можуть працювати при температурах оточуючого середовища від –60 до + 100оС. Їх довговічність складає декі...